В багатьох осінь асоціюється з пожовклим, опалим листям, димом розведених вогнищ. Спалення осіннього листя, стерні та інших рослинних решток на полях, городах, присадибних ділянках вже стало “доброю” звичкою майже кожного. Ми живемо і навіть не підозрюємо, яку шкоду наносимо собі та природі спалюючи листя та сміття, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння. 

     Спалювання опалого листя вивільняє у повітря накопичені протягом року радіонукліди і вихлопи автомобілів; разом з листям горить пластикове та гумове сміття, завдяки чому у повітря викидається додатково до 70 хімічних речовин, серед яких є і особливо небезпечні сполуки – діоксини. 

     На присадибних ділянках рослини нерідко окроплюють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно скроплюємо від колорадського жука. 

     Більшість українців мають алергію на дим і страждають від неї щороку, думаючи що хворіють на осінні вірусні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

     Отже, кожного року восени постає питання: що робити з опалим листям? Вивозити чи палити? Звичайно, що легше останнє. Кожної осені власники господарств та присадибних ділянок по всій Україні збирають опале листя у купи та спалюють його.

     На думку екологів, альтернатива спалюванню є. Опале листя може служити і на користь людині, якщо до цього поставитися по-господарськи. 

     Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя та рослинних решток є метод компостування. Цей простий метод дозволяє підвищити родючість грунту та вміст гумусу у ньому, збагатити його на поживні речовини, зменшити або послабити такі деградаційні процеси грунту як його ущільнення, запливання та кіркоутворення, вивітрювання та вимивання цінних органічних та мінеральних речовин з його поверхні. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки, а його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки.

     Мало хто із сільськогосподарських виробників знає про існування документа «Енергетична стратегія України на період до 2020 року та подальшу перспективу», яким передбачається значне розширення використання відновлюваних джерел енергії. Серед найбільш використовуваних – відходи деревини, солома та стебла сільськогосподарських культур, тверді побутові відходи, біогаз, який можна виробляти з гною і посліду тощо.

     Також нагадуємо, що відповідно до чинного законодавства, спалювання опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння − на порушників накладається штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 340 гривень) і на посадових осіб − від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1190 гривень).

Прес-служба Держуправління